У молодих сортів може спостерігатися присмак свіжоскошеної лугової трави або цукрової тростини, а у зрілих – ноти ароматних польових трав. У рому тривалої витримки смак висушеної трави переплітається з відтінками прянощів, тютюну, добре виробленої шкіри.
Ром — напій, що асоціюється із сигарами, революцією та Кубою. Текіла – з вечірками, сходами біля моря, лимоном та сіллю. Дві абсолютно різні історії, з унікальним характером та смаком. Поєднує їх екзотика, а також той факт, що вони однаково добре проявляють себе в коктейлях, а також як діжестив.
Схоже, річ у простоті виробництва. По перше, джин, на відміну від рому, віскі чи коньяку, не вимагає витримки. Виробники віскі чекають кілька років, перш ніж почати продавати, тоді як джину достатньо «відпочити» не більше двох тижнів. По-друге, впливає відсутність ГОСТу для джину.
Ром і віскі роблять із різних інгредієнтів. Для виробництва рому використовують тростинний цукор або мелясу, звичайний цукор, дріжджі, деяких випадках можуть додавати ароматизатори. Для приготовлення віскі застосовуються зернові культури, такі як пшениця, кукурудза, жито, ячмінний солод або ячмінь.
Пірати фарбували свої будні алкоголем, воліючи вживати ром з будь-яких більш менш важливих приводів. Капітани прагнули зробити команди щасливими, щоб уникати бунтів та піднімати бойовий дух. Ром приходив їм на допомогу, стаючи чудовим інструментом для боротьби з зростаючим невдоволенням у колективі.