1. Власник житлового приміщення здійснює права володіння, користування та розпорядження належним йому на праві власності житловим приміщенням відповідно до його призначення та меж його використання, які встановлені цим Кодексом.
Інформація про зміни:
Статтю 30 доповнено частиною 1.1 з 1 вересня 2022 р. – Федеральний закон від 14 липня 2022 р. N 310-ФЗ
ГАРАНТ:
Положення частини 1.1 (у редакції Федерального закону від 14 липня 2022 р. N 310-ФЗ) застосовуються до відносин, що виникли після 1 вересня 2022 року.
1.1. Власник житлового приміщення не вправі вчиняти дії, що тягнуть за собою виникнення часток у праві власності на це приміщення, а власник частки у праві спільної власності на житлове приміщення не вправі вчиняти дії, що тягнуть за собою поділ цієї частки в праві спільної власності, якщо в результаті таких дій площа житлового приміщення , що припадає на частку кожного із співвласників та визначається пропорційно розміру частки кожного із співвласників, складе менше шести квадратних метрів загальної площі житлового приміщення на кожного співвласника. Угоди, укладені з порушенням правил, передбачених цією частиною, є нікчемними. Положення цієї частини не застосовуються при виникненні права спільної часткової власності на житлове приміщення в силу закону, у тому числі внаслідок наслідування з будь-якої підстави, а також у випадках приватизації житлових приміщень.
Інформація про зміни:
Частина 2 змінена з 3 квітня 2024 р. – Федеральний закон від 23 березня 2024 р. N 55-ФЗ
2.Власник житлового приміщення вправі надати у володіння та (або) у користування житлове приміщення громадянину, що належить йому на праві власності, на підставі договору найму (у тому числі короткострокового найму), договору безоплатного користування або на іншій законній підставі, а також юридичній особі на підставі договору оренди або на іншій законній підставі з урахуванням вимог, встановлених цивільним законодавством, цим Кодексом, за умови забезпечення дотримання прав та законних інтересів сусідів, правил користування житловими приміщеннями, правил утримання спільного майна власників приміщень у багатоквартирному будинку, вимог енергетичної ефективності та оснащення приміщень багатоквартирних будинків та житлових будинків приладами обліку використовуваних енергетичних ресурсів, вимог щодо надання комунальних послуг власникам та користувачам приміщень у багатоквартирних будинках та житлових будинків, включаючи надання комунальної послуги щодо поводження з твердими комунальними відходами. У разі, якщо надання такого житлового приміщення порушує житлові права громадян, які проживають у багатоквартирному будинку, в якому воно розташоване, громадяни, житлові права яких порушено, мають право звернутися за їх захистом до суду.
3. Власник житлового приміщення несе тягар утримання даного приміщення та, якщо дане приміщення є квартирою, спільного майна власників приміщень у відповідному багатоквартирному будинку, а власник кімнати в комунальній квартирі несе також тягар утримання спільного майна власників кімнат у такій квартирі, якщо інше не передбачено федеральним законом чи договором.
4.Власник житлового приміщення зобов'язаний підтримувати це приміщення у належному стані, не допускаючи безгосподарного поводження з ним, дотримуватися прав та законних інтересів сусідів, правил користування житловими приміщеннями, а також правил утримання спільного майна власників приміщень у багатоквартирному будинку.
Інформація про зміни:
Частина 5 змінена з 31 грудня 2017 р. – Федеральний закон від 31 грудня 2017 р. N 503-ФЗ
5. Власник житлового будинку або частини житлового будинку зобов'язаний забезпечувати поводження з твердими комунальними відходами шляхом укладання договору з регіональним оператором щодо поводження з твердими комунальними відходами. Під поводженням із твердими комунальними відходами з метою цього Кодексу та інших актів житлового законодавства розуміються транспортування, знешкодження, поховання твердих комунальних відходів.
ГАРАНТ:
Відповідно до частини 6 статті 23 Федерального закону від 29 грудня 2014 р. N 458-ФЗ договори, укладені власниками твердих комунальних відходів на збирання та вивезення твердих комунальних відходів, діють до укладення договору з регіональним оператором щодо поводження з твердими комунальними відходами
Комунальні квартири є особливими з погляду правового статусу мешканців. Як і в приватних квартирах, власники та державні наймачі мають свої особливі права та обов'язки, які можуть відрізнятись один від одного. У цій статті ми розглянемо відмінності у правах власників та державних наймачів у комунальних квартирах.
Відмінності прав власника та держ. найму в комунальній квартирі
У Росії є два основних способи отримання житла: придбання власності та державний найм.Кожен із цих способів має свої особливості та права суб'єктів. Розглянемо різницю між правами власника та державного наймача в комунальній квартирі.
Права власника у комунальній квартирі
- Право власності: Власник комунальної квартири має повне право власності на дане житло. Він може вільно розпоряджатися ним, передавати спадкоємцям, продавати чи здавати у найм.
- Ремонт та модернізація: Власник має право здійснювати ремонт та модернізацію квартири на власний розсуд без погодження з іншими власниками. Також він несе відповідальність за зміст спільних комунікацій та бере участь у прийнятті рішень щодо їх обслуговування.
- Перевага у тарифах: Власник має право на пільгові тарифи за комунальні послуги порівняно з державними орендарями.
Права державного найму в комунальній квартирі
- Право на проживання: Державний наймач має право на проживання у комунальній квартирі за законним договором найму. Відмова у продовженні договору можлива лише за порушення угоди.
- Пільги з оплати: Державний наймач має право на пільгові тарифи за комунальні послуги та певні пільги під час оплати орендної плати.
- Захист від виселення: Державний наймач має особливі права щодо захисту від виселення, включаючи судовий процес та спеціалізовані організації, які можуть надати юридичну допомогу.
Визначення прав власника
Визначення прав власника:
- Власність – це право людини на вільне володіння, використання та розпорядження майном, а також відповідальність за можливі наслідки своїх дій.
- Абсолютність – права власника є абсолютними, тобто застосовуються до конкретного об'єкта і мають необмежений характер. Власник має право використовувати своє майно на свій розсуд, відповідно до законодавства.
- Неподільність – права власника, як правило, неподільні і не можуть бути передані іншій особі без згоди власника.
- Захищеність – Права власника захищені законодавством. У разі порушення цих прав власник має право звернутися до суду для захисту своїх інтересів.
Види прав власника:
Права власника можуть бути різними залежно від виду майна:
- Право володіння – Це право мати майно у своєму володінні.
- Право користування – це право користуватися майном, отримувати від нього доходи та використовувати його на власний розсуд.
- Право розпорядження – Це право здійснювати угоди з майном, такі як його продаж, дарування, здавання в оренду і т.д.
- Позовний захист – це право звернутися до суду для захисту своїх прав власника у разі їхнього порушення.
Таким чином, права власника є важливим інструментом, що дозволяє власнику вільно розпоряджатися своїм майном. Знання основних аспектів та видів цих прав допоможе власнику повніше оцінити свої можливості та захистити свої інтереси у сфері власності.
Визначення прав державного найму
Основні риси прав державного найму:
- Тимчасовий характер – громадянин не має права на постійне проживання у житловому приміщенні, наданому в державний найм.
- Відсутність права власності – громадянин не є власником житлового приміщення та не має права розпоряджатися ним.
- Наявність певних зобов'язань громадянин зобов'язаний виконувати всі умови державного найму, включаючи оплату орендної плати та обов'язок щодо дотримання правил користування житловим приміщенням.
Основні відмінності між правами власника та державного найму:
| Права власника | Права державного найму |
|---|---|
| Право власності на житлове приміщення | Відсутність права власності |
| Право розпорядження житловим приміщенням | Відсутність права розпорядження житловим приміщенням |
| Можливість отримання доходу від продажу чи здавання в оренду житлового приміщення | Відсутність можливості отримання доходу від житлового приміщення |
| Право на участь в управлінні житловим комплексом | Відсутність права на участь в управлінні житловим комплексом |
Приклад цитати:
«Державний найм є тимчасовою формою надання житла громадянам» – Зазначають експерти.
Відмінності у процесі отримання житла
Процес отримання житла може відрізнятися залежно від різних факторів, таких як тип житла (комунальна квартира, державна найм), статус заявника та наявність певних прав та обов'язків. Нижче наведено основні відмінності в процесі отримання житла для власників та державних наймачів.
Власники
- Власники мають право вільно розпоряджатися своєю власністю та обирати, кому здавати житло.
- Власники можуть продавати чи передавати своє майно на власний розсуд.
- Власники не залежать від державних програм та процедур для отримання житла.
- Власники не сплачують орендну плату та можуть отримувати дохід від здачі житла в оренду.
Державні наймачі
- Державні наймачі отримують житло через програми державного найму.
- Державні наймачі зобов'язані подавати заявку та чекати своєї черги у списку на отримання житла.
- Державні наймачі можуть сплачувати орендну плату, яка може бути фіксованою або залежати від доходу.
- Державні наймачі можуть мати обмеження у розпорядженні житлом та здачі його в оренду.
Важливо пам'ятати, що процес отримання житла може змінюватись в залежності від законодавства та правил регіону, тому рекомендується звернутися до місцевих органів влади або фахівців із житлового права для отримання точної інформації.
Відмінності в обов'язках та правах утримання квартири
Права власника
- Розпоряджатися квартирою на власний розсуд, наприклад, здавати її в оренду або продавати.
- Здійснювати ремонт та модернізацію квартири без згоди інших осіб.
- Отримувати прибутки від здачі в оренду або продажу квартири.
- Захищати свої права у судовому порядку.
Права державного найму
- Використовувати квартиру відповідно до умов договору найму.
- Користуватись спільним майном будинку (ліфт, під'їзд, двір).
- Звертатись до керуючої компанії або житлового керуючого з проханням про виконання ремонтних робіт.
- У разі погіршення умов проживання має право на переселення.
Обов'язки власника
- Забезпечувати безпеку та справність квартири.
- Оплачувати комунальні послуги у встановлений термін.
- Дотримуватись правил користування спільним майном будинку.
- Виконувати вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки.
Обов'язки державного найму
- Оплачувати орендну плату користування квартирою.
- Дотримуватись правил внутрішнього розпорядку в будинку.
- Сприяти у проведенні ремонтних робіт.
- Дбайливо ставитися до майна та загальних приміщень будинку.
Таким чином, права та обов'язки власника та державного орендаря комунальної квартири мають суттєві відмінності. Власник є повним правовласником, тоді як державний наймач має лише тимчасове право користування. Обидві сторони зобов'язані дотримуватись правил використання та утримання квартири, а також оплачувати відповідні послуги.
Обмеження на здійснення операцій з квартирою
Право власності на квартиру надає власнику певних прав, однак існують обмеження на здійснення операцій з нерухомістю, які необхідно враховувати.
1. Угоди з нерухомістю
Будь-яка угода з квартирою вимагає дотримання певних формальностей і може бути обмежена залежно від статусу квартири, наявності обтяжень чи обмежень згідно із законодавством.
- Продаж квартири здійснюється шляхом укладання договору купівлі-продажу і вимагає згоди всіх співвласників, якщо квартира належить кільком власникам.
- Дарування квартири здійснюється шляхом укладення договору дарування і також може вимагати згоди співвласників.
- Запорука квартири – можливість використання квартири як застави при отриманні кредиту чи позики.
- Іпотека на квартиру – використання квартири як забезпечення при отриманні іпотечного кредиту.
- Оренда квартири – передача права користування квартирою на певний термін з оплатою орендної плати.
2. Частка власності на квартиру
Якщо квартира належить кільком власникам, здійснення операцій із нерухомістю залежить від згоди всіх співвласників. У разі розбіжностей між власниками для здійснення операцій можуть знадобитися судові рішення або угоди між сторонами.
Рекомендуємо прочитати: Повний список документів для введення в експлуатацію житлового об'єкта у 2025 році
3. Юридичні обмеження
Квартира може бути обтяжена правами третіх осіб чи суб'єктами державного найму. Такі обмеження можуть виникнути у разі наявності боргів за комунальними платежами, виконавчими листами, рішеннями суду або іншими юридичними зобов'язаннями.
| Обмеження | Опис |
|---|---|
| Арешт квартири | Процес правового обмеження доступу до квартири у зв'язку з боргами чи виконавчими провадженнями. |
| Обмеження укладання угод | Квартира може бути визнана непридатною для укладання угод у зв'язку з боргами чи іншими зобов'язаннями. |
| Невчинення операцій без згоди державного органу | Обмеження можливості здійснення певних операцій без згоди державного органу, наприклад, знесення чи реконструкція квартири. |
Всі ці обмеження пов'язані з необхідністю дотримання закону та врахуванням прав та обов'язків усіх зацікавлених сторін під час здійснення операцій з нерухомістю.
Відмінності в процесі продажу чи передачі квартири
1. Сторони правочину
При продажу квартири беруть участь дві сторони – продавець та покупець. Продавець є власником квартири та має право вирішувати долю своєї нерухомості. Покупець набуває права власності на квартиру після укладання угоди та виконання всіх умов.
При передачі квартири сторонами є власник квартири та громадянин, який отримує право на проживання у квартирі за договором державного найму або найму соціального. Власник має право вибору громадянина, якому буде передано квартиру.
2. Права та обов'язки сторін
Під час продажу квартири продавець повинен надати покупцю всі необхідні документи, що підтверджують право власності на квартиру, а також здійснити її витяг з державного реєстру. Продавець також повинен повідомити покупця про всі відомі йому обтяження квартири.
При передачі квартири власник зобов'язаний укласти договір державного найму або найму соціального з громадянином і передати йому квартиру в робочому стані. Громадянин, який отримує квартиру, зобов'язаний дотримуватись правил користування житловим приміщенням та сплачувати встановлену плату за користування квартирою.
3. Можливість зміни умов
При продажу квартири умови угоди зазвичай фіксуються у договорі купівлі-продажу, який може бути змінено лише за згодою сторін.
При передачі квартири умови договору державного найму або найму соціального можуть бути змінені законодавством або рішенням компетентного органу, але не за згодою сторін.
4. Правомірність правочину
При продажу квартири правочин визнається правомірним, якщо продавець має повне право розпоряджатися квартирою і всі необхідні документи підтверджують його права на нерухомість.
При передачі квартири власник має право передати квартиру за договором державного найму або найму соціального тільки у випадках, передбачених законодавством.
5. Плата за квартиру
Під час продажу квартири покупець повинен виплатити повну вартість квартири продавцю або здійснити оплату відповідно до умов договору.
При передачі квартири громадянин, який отримує квартиру, повинен сплачувати встановлену плату за користування квартирою відповідно до законодавства та умов договору державного найму або найму соціального.
Таблиця порівняння:
| Продаж квартири | Передача квартири |
|---|---|
| Беруть участь продавець та покупець | Беруть участь власник та громадянин, який отримує квартиру |
| Продавець надає всі необхідні документи | Власник укладає договір державного найму чи соціального найму |
| Умови угоди фіксуються у договорі купівлі-продажу | Умови договору можуть бути змінені законодавством чи рішенням органу управління |
| Угода визнається правомірною за наявності всіх необхідних документів | Передача квартири можлива лише за наявності підстав, передбачених законодавством |
| Покупець виплачує повну вартість квартири | Громадянин сплачує встановлену плату за користування квартирою |
Зміни, які можуть виникнути при зміні статусу житла
При зміні статусу житла, чи то перехід від власності до державного найму, чи навпаки, виникають певні зміни, які необхідно врахувати. Ці зміни стосуються як прав та обов'язків власників, так і умов проживання та використання об'єкта нерухомості.
Зміни у правах та обов'язках
1. Права власника:
- При переході від державного найму до власності власник отримує повне право розпоряджатися майном, включаючи можливість продати, здати в оренду або передати у спадок.
- Власник зобов'язаний самостійно дбати про утримання та обслуговування житлового приміщення, включаючи проведення ремонтних робіт та оплату комунальних послуг.
- Власник має право вирішувати питання про заселення та виселення з житла, а також встановлювати правила проживання.
Рекомендуємо прочитати: Школа при реєстрації за місцем перебування: гідності та проблеми
2. Права та обов'язки державного наймача:
- При переході від власності до державного найму, наймач отримує право проживати у житловому приміщенні та використовувати його відповідно до своїх потреб.
- Наймач зобов'язаний своєчасно оплачувати орендну плату та комунальні послуги.
- Наймач має право на надання державної підтримки у вигляді пільг щодо оплати оренди та комунальних послуг.
Зміни в умовах проживання та використання житла
У разі зміни статусу житла можуть виникнути зміни в умовах проживання та використання об'єкта нерухомості. Наприклад:
- При переході від власності до державного найму можуть бути встановлені нові обмеження у використанні житлового приміщення, наприклад, заборона на оренду або на проживання з іншими особами.
- У разі переходу від державного найму до власності, власник може вносити зміни до планування та дизайну житлового приміщення, а також здійснювати ремонтні роботи для покращення умов проживання.
Переваги та недоліки зміни статусу житла
Переваги:
- Можливість вільного розпорядження майном за наявності власності.
- Державна підтримка у вигляді пільг з оренди та комунальних послуг за державного найму.
- Велика свобода використання житлового приміщення та прийняття рішень про проживання при власності.
Недоліки:
- Високі витрати на купівлю та утримання власного житла.
- Обмеження та додаткові обов'язки при державному наймі.
- Ризики зміни умов проживання за зміни статусу житла.
Наслідки недотримання прав та обов'язків
Невиконання прав та обов'язків, встановлених законодавством для власників та державних наймачів комунальних квартир, може призвести до низки серйозних наслідків.Порушення з боку власника або мешканця можуть спричинити негативні наслідки для обох сторін.
У разі невиконання прав та обов'язків з боку власника комунальної квартири, наслідки можуть бути такими:
- Штрафи та санкції – власники можуть бути піддані штрафам та санкціям з боку державних органів, якщо не дотримуються встановлених правил і норм;
- Кримінальна відповідальність – у разі скоєння тяжких чи особливо тяжких злочинів, пов'язаних із порушенням прав та обов'язків власників комунальних квартир, можуть бути застосовані кримінальні заходи відповідальності;
- Втрата права власності – у разі систематичного невиконання обов'язків власника державні органи мають право застосувати заходи щодо позбавлення права власності на квартиру.
Відповідно до законодавства, державні наймачі комунальних квартир також зобов'язані дотримуватися своїх прав та обов'язків. Їхнє невиконання може призвести до таких наслідків:
- Штрафи та санкції – державні наймачі можуть бути піддані штрафам та санкціям з боку державних органів, якщо не виконують розпорядження та обов'язки;
- Звільнення з роботи – у разі систематичного невиконання обов'язків державними наймачами можуть бути вжиті заходи щодо звільнення з роботи;
- Втрата правильної реєстрації – у разі порушення правил реєстрації державні наймачі можуть бути визнані такими, що незаконно проживають у квартирі, та втратити права на житло.
Дотримання прав та обов'язків є важливим аспектом для підтримки соціального порядку та справедливості у відносинах між власниками та державними наймачами комунальних квартир. Тільки за дотримання законодавства та встановлених правил можливо забезпечити життя у багатоквартирних будинках без конфліктів та порушень.